У більшості країн є інституції, які захищають інтереси і працівника, і роботодавця. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права роботодавців — федерація роботодавців, права держави - уряд. В Україні подібної практики немає. Федерацію роботодавців очолює один із найбільших підприємців України, а профспілки фактично втратили будь-який вплив. Новий Трудовий кодекс покликаний, з одного боку, захистити найманого працівника, а з іншого — не повинен гальмувати розвиток підприємництва в Україні. Чи вдалося законодавцям знати рівновагу інтересів новинній службі «Ю-бі-ар» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. — Що ви можете назвати доброго або поганого у новому трудовому кодексі? Епопея з прийняттям нового Трудового кодексу триває вже не один десяток років. Власне вся країна ще живе за нормами і стандартами колишнього Радянського Союзу, і той трудовий кодекс, який був ухвалений ще в середині 60-х років, вже фактично перероблений, і якимось чином, приведений до реалій сучасного життя. Але країна розвивається, господарські відносини розвиваються, і Україна постала перед необхідністю ухвалення нового сучасного документу, який би регулював відносини між працівником і роботодавцем, між працівником і державою, між роботодавцем і державою. Це повинен бути сучасний документ, який би відповідав на багато питань. — Тобто він потрібен Україні? Безумовно. Питання полягає лише в тому, в якому вигляді і в якій формі він потрібен, і що треба вдосконалювати, з одного боку, він має бути працездатним, а з іншого — це повинен бути документ, який не обмежуватиме соціальні права працівників. — А чим їх обмежував старий? Чим він не задовольняв? Якщо розглядати документ з боку працівника, то я б не сказав, що там є якісь норми, які б варто було вдосконалювати і змінювати. Старим Трудовим кодексом незадоволені, в першу чергу, роботодавці. Бо на їхню думку він достатньо ускладнює відносини з працівником. Точніше — це складність процесу прийняття працівника на роботу і його звільнення. На думку роботодавців, ця система відносин не відповідає міжнародній. — Чи варто міняти захист працівників на благо роботодавців, олігархів чи ще когось? Тут є питання в тому, що Трудовий кодекс, з одного боку, повинен захищати працівника, а з іншого боку, не повинен гальмувати розвиток підприємництва в Україні. Це однозначно. Він має бути цивілізованим засобом для співпраці між роботодавцем і працівником. За ці 60 років, які минули після ухвалення старого трудового кодексу, господарські відносини і відносини між роботодавцем і працівником змінилися в усьому світі. Вони стали більш досконалими, сучасними, економічні реалії змінилися. Із класичної ліберальної економіки, якою була Західна Європа в середині ХХ століття, сьогодні відбувається дуже серйозний рух в бік соціально-ліберальної моделі. Очевидно, що кодекс потрібно вдосконалювати. — Що б ви передусім змінили? Треба бути дуже обережним, щоб не порушити цю рівновагу інтересів працівника і роботодавця. Щоб не вийшло так, що інтересами простих людей ми будемо давати можливість для примноження капіталів певним категоріям наших громадян. На жаль, сьогодні трудові відносини не можна назвати ідеальними. Нинішній Трудовий кодекс не захищає в повній мірі людину від незаконних звільнень чи утисків з боку роботодавця. — Якщо людина працює офіційно, то досить добре захищає. Але багато українців працюють не офіційно… Тому новий Трудовий кодекс повинен зафіксувати відповідальність роботодавця за те, що він наймає людей і не належним чином оформлює з ними трудові відносини. Але, на жаль, в новому Трудовому кодексі чіткої відповідальності за це не передбачено. Треба через певні каральні заходи спонукати роботодавців до нормальних цивілізованих стосунків з працівником. Якщо працівнику запропонувати працювати нелегально, він погодиться, але при цьому втрачає всі соціальні виплати, соціальне страхування і пенсійні виплати. — Це в усіх країнах чи тільки в Україні? Кожна країна має свої звичаї трудового законодавства і свої звичаї у відносинах роботодавця і працівника. У більшості країн є чіткі установи, які захищають працівника — це розвинені профспілкові організації. Такого роду зміни обов’язково погоджуються на трьохсторонньому рівні. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права держави — уряд, права роботодавців — федерація роботодавців. У цьому трикутнику відбувається погодження таких документів як Трудовий кодекс. У нас, на жаль, такого немає. На чолі уряду сьогодні знаходяться найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців очолює один із найвідоміших найбільших роботодавців України, а Профспілки фактично втратили будь-який вплив на процес, і, на жаль, сьогодні знаходяться повністю під контролем влади. — У результаті, що ми одержуємо? Фактично робота над Трудовим кодексом дуже закрита. Верховна Рада вже прийняла Кодекс в першому читанні за основу і закінчує його доопрацьовувати. Що вони доопрацювали, які зміни вносяться в комітетах — суспільство не знає. Тому такі серйозні документи перед ухваленням остаточної редакції, на мій погляд, повинні пройти широке громадське обговорення і експертизу з точки зору дотримання законодавства. — Що ви маєте на увазі під широким громадським обговоренням? Такі документи повинні мати статус конституційних. Будь-які реформи, які торкаються такої кількості громадян мають ухвалюватись конституційною більшістю Верховної ради. А 300 голосів можна зібрати в тому випадку, коли цей документ знайде підтримку і профспілок і громадських організацій та й громадського суспільства в цілому. |
