Віктор Янукович оголосив пакет соціальних ініціатив, які український уряд повинен утілити вже у найближчі місяці: починаючи від підвищення пенсій на 100 грн. і закінчуючи пільговими позиками на житло та поверненням внесків Ощадбанку СРСР. Про те, де уряд братиме мільярди на здійснення цих обіцянок, і які наслідки це матиме для економіки України, в інтерв’ю телеканалу «Ю-бі-ар» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. — Ви заявляли, що для виконання обіцянок доведеться «увімкнути друкарський верстат». Для виконання яких саме зобов’язань це доведеться зробити? На недавньому засіданні Кабміну, президент України оголосив свої комплексні соціальні ініціативи, які торкаються широкого комплексу питань, починаючи від підвищення пенсійних виплат деяким категоріям громадян, і закінчуючи повернень вкладів Ощадбанку СРСР. Усі ці ініціативи — це витрати програми, яка має бути забезпечена за рахунок фінансування з державного бюджету. Велика інтрига полягає у тому, що, виходячи з коментарів частини чиновників, ми не можемо оцінити, скільки важать усі соціальні програми. Називаються різні цифри. Ірина Акімова сказала, що на ці ініціативи знадобиться 8 млрд. гривень, Сергій Тігіпко сказав — 16 млрд. гривень. Пізніше, на прес-конференції Акімова вже заявила, що знадобиться вже 16 млрд. гривень, але вже без урахування витрат на житлові позики, які теж передбачені ініціативами президента. — Для порівняння, а бюджет України — скільки мільярдів гривень? Сьогодні державний бюджет України складає більше 300 млрд. гривень. І якщо порівняти з соціальними програмами, то в цілому на усі соціальні програми виділяється приблизно 40–45 млрд. гривень. Тобто ще плюс 16 млрд. гривень до цих витрат — це дуже велика сума. І йдеться не про те, що цю суму потрібно покрити в плановому порядку. Ці гроші потрібно десь додатково взяти. — Окрім «увімкнення друкарського верстата», які ще можуть бути способи залучити ці гроші? У яких сферах можна «прикрутити гайки», щоб витиснути ці додаткові кошти? Можливо, продати щось доведеться? Сьогодні представники влади говорять про те, що економіка України так швидко розвивається, що є ресурс у вигляді додаткових 11 млрд. грн. Але я хочу чітко сказати, що ці додаткові кошти вже зафіксовані у бюджеті на 2012 рік. Ці гроші вже розписані на соціальні програми. На ці гроші влада підвищує усі соціальні програми протягом року — вона їх перераховує. Іншим джерелом могли б бути гроші МВФ та інших фінансових інститутів. Але після оголошення соціальних ініціатив ми можемо вже чітко говорити про те, що на співпраці з МВФ можна ставити хрест. І членам нашого уряду можна вже не їздити у Вашингтон, тому що на такі передвиборні кампанії МВФ ніколи не даватиме грошей. — Вони дають на розвиток підприємництва… На розвиток підприємництва, на відновлення конкурентоспроможності економіки, на збільшення золотовалютних запасів, на зміцнення гривні тощо. На соціальні проекти МВФ грошей ніколи не дає. Єдине більш-менш нормальне джерело, яке на сьогодні показує влада, — це гроші від майбутнього податку на розкіш. Але це крихітні гроші. — І ще сумнівно, чи вдасться ефективно впровадити цей податок, оскільки, ймовірно, буде великий опір цьому… Безумовно. Але, думаю, якщо влада натисне, то парламентарі проголосують за це. Але мова не про це. Зараз, згідно з розрахунками Кабміну, податок на розкіш дасть до бюджету України додаткові приблизно 800 млн. гривень. Якщо розділити цю суму на число українських пенсіонерів, то вийде приблизно по 5 гривень на кожного. А де узяти ще 95 гривень на людину з тих 100, які пообіцяв Віктор Федорович? Тому очевидно, що у влади залишається єдиний доступний засіб — це в тісній співпраці з Національним банком випустити на простори Батьківщини надруковані і нічим не підкріплені нові грошові одиниці. — Ну, в цьому є і позитивні моменти: гроші більше прослужать — купюри не рватимуться в руках. Але є і негативні моменти. Які вони? По-перше, ми цю картину вже бачили — ми це проходили в 2008 році, перед виборами — буквально за декілька місяців до виборів — також були підвищені пенсії і соціальна допомога на 100 гривень. Після виборів ми побачили передбачувану картину — сплеск цін, дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Думаю, історія повториться знову, і українців в листопаді-грудні 2012 року чекає підвищення цін на товари та послуги. — В принципі у багатьох, навіть дуже розвинених економіках, таких як США, час від часу проводять додаткову емісію — випускають гроші. Не завжди це так зване «включення друкарського верстата», просто держава просто дописує собі цифру, що вона володіє більшою сумою грошей. Безумовно, йдеться не про сам факт випуску грошей, а про те, в яких об’ємах це робиться і упродовж якого періоду. Українському уряду потрібно знайти додатково 16 млрд. гривень і виплатити ці гроші в дуже короткий період: від травня до жовтня, коли закінчується передвиборна кампанія. — В таких економіках, як США, де вільно конвертується валюта, емісія грошей завжди впливає на коливання курсу валют: долара відносно євро, долара відносно фунта, єни тощо. Українську ж гривню тримають у коридорі. Якщо станеться додатковий випуск, чи відіб’ється це на коливаннях курсу гривні? Можемо сказати впевнено, що до закінчення виборчої кампанії — до жовтня — гривні нічого не загрожує. Власне сильна гривня, по суті, є єдиним досягненням нинішнього уряду. Але після виборів, в листопаді-грудні ризики гривні внаслідок таких соціальних ініціатив посиляться. |
